Виставка творів Олекси Новаківського

Олекса Новаківський – то ціла епоха в українському малярстві кінця ХІХ – початку XX століття. Творчість художника являє собою літопис буднів, своєрідне дзеркало життя західно-українського суспільства. За свідченнями його сучасників, він належав до тих художників, які не люблять працювати у тиші своїх майстерень, віддалені від реальності, замкнені у власному світі. О.Новаківський був справжнім народним художником і йому випало творити так, щоб пробуджувати у виснажених важкою недолею земляків-галичан високий дух українства.

Його ім’я добре відоме в Польщі, де він навчався, робив перші кроки у малярстві й утверджувався як художник. Роботи О.Новаківського зберігаються далеко за межами України, у приватних колекціях. Привезені українськими емігрантами, вони презентують глибоко філософське за змістом, самобутнє за колоритом, ліричне за настроєвістю і реалістичне за суттю малярство. Чимало з його творів дбайливо зберігається у родинах галицьких інтелігентів – сучасників майстра – і передаються у спадок з покоління у покоління. Проте вони, на жаль, недоступні для шанувальників мистецтва.

У сталінський період ім’я Олекси Новаківського взагалі замовчувалося, а коли в наступні роки митцеві врешті-решт було “дозволено” стати класиком, то згадувалося лише у помітно здеформованому, обкроєному вигляді. Під суворою забороною опинився і ряд важливих тем та фактів з його творчої біографії: довголітні стосунки із митрополитом А.Шептицьким, контакти з такими видатними сучасниками, як М.Вороний, родиною Барвінських, Колесс, Малицьких, Морачевських та багатьма іншими. Сюди відноситься також розгляд досі замовчуваних або маловідомих мотивів у творчості художника, – його праця над темою визвольних змагань УСС (“Стрілецька Мадонна”, “Ангел Смерті”, проекти гербового знаку УСС, нариси до композиції “За волю”), твори релігійної тематики (“Серце Ісуса”, “Срібна Мадонна”, “Мати Милосердя”, ескізи саркофагу для праху Йоса-фата Кунцевича та ін.)