Публічна розмова з Михайлом Палінчаком «Фотографія як документ»

Що змушує людей фіксувати дійсність? Як фотографія підмінює людську пам’ять і створює нову реальність? Чому одні знімки нам подобаються, а інші – ні, і що відділяє геніальність від посередності? Про це та про багато іншого йтиметься протягом творчої розмови з фотографом-документалістом Михайлом Палінчаком.

На цей раз розмову буде розділено на дві частини. Під час першої поговорять про місце фотографії в сучасній культурі, феномен ностальгії, проаналізують особливості людського сприйняття, документальну фотографію загалом, а також переглянуть найбільш цікаві документальні серії фотографій, зняті на Закарпатті, в тому числі ті, яких ще, за словами спікера, не бачив ніхто.

Друга частина зустрічі буде особливо цікава фотографам та журналістам. Проте, оскільки мова не йтиме про технічні аспекти фотографії, інформація буде доступна для широкої аудиторії.

«На відміну від багатьох лекцій з фотографії або майстер-класів, ми не будемо торкатися таких тем, як техніка, практичні навички, говорити про витримку і діафрагму, оскільки все це не має жодного значення, і я це доведу», – каже Михайло Палінчак.

Основна частина другого блоку буде присвячена створенню документальних історій – від особистісних до геополітичних, і про те, чому не обов’язково їхати кудись із Закарпаття, щоб зробити глобальний фотопроект.

Наприкінці зустрічі поговорять і про сучасні інструменти візуалізації дійсності, зокрема камери 360°, доповнену реальність, а також про те, як робити цікаві фотопроекти, не виходячи з дому.

План зустрічі:

Частина перша:
– Найкоротша історія фотографії;
– Фотографія і час;
– Між артом і документом;
– Перегляд фотографій, обговорення.

Кава-брейк і портфоліо-ревю надрукованих фотографій слухачів

Частина друга:
– Фотографія як документ
– Введення в фотожурналістику і документальну фотографію;
– Від одного кадру до фотооповіді;
– Міліметри між геніальним і посереднім;
– Перегляд фотографій, обговорення.

Михайло Палінчак – фотограф-документаліст з Ужгорода. З 2012 – член УФА («Українська фотографічна альтернатива»).