В Ужгороді перейменували понад двадцять вулиць

Згідно з документом, вулицю Белінського в Ужгороді перейменовано на вулицю Вілмоша Ковача (відомий угорський закарпатський письменник і перекладач, тривалий час жив і працював в Ужгороді у видавництві «Карпати»).

Вулицю Благоєва в Ужгороді – на вулицю Федора Потушняка (закарпатський письменник, науковець-етнограф. Похований в Ужгороді).

Вулицю Боженка в Ужгороді – на вулицю Володимира Гошовського (український фольклорист, етномузиколог, засновник кібернетичної етномузикології. Народився й похований в Ужгороді).

Вулицю Івана Ваша в Ужгороді – на вулицю Василя Балога (капітан, командир артилерійської батареї 128-ї гірсько-піхотної бригади. Загинув у липні 2014 року в результаті ракетно-артилерійського обстрілу  на Луганщині. Похований в Ужгороді на Пагорбі Слави).

Вулицю Галана в Ужгороді – на вулицю Героїв Крут.

Вулицю Колгоспну в Ужгороді – на вулицю Юрія Біровчака (навідник 53-ої механізованої бригади Збройних сил України. Загинув у листопаді 2015 року на Донеччині, похований в Ужгороді).

Вулицю Котовського в Ужгороді – на вулицю Дмитра Георгієва (капітан 128-ї гірсько-піхотної бригади. Загинув у липні 2014 року в бою на Луганщині, похований в Ужгороді на Пагорбі Слави).

Вулицю С.Лазо в Ужгороді – на вулицю Кароя Мейсароша (перший історик Ужгорода, в 1861 році видав книгу “Історія Ужгорода від найдавніших часів до сьогодні”).

Вулицю І.Мондока в Ужгороді – на вулицю Олександра Капуша (старший солдат розвідувального взводу 128-ї гірсько-піхотної бригади. Загинув у лютому 2015 року в результаті ракетно-артилерійського обстрілу біля смт Чорнухине Луганської області, похований в Ужгороді на Пагорбі Слави).

Вулицю Пархоменка в Ужгороді – на вулицю Степана Добоша (один із засновників і перший ректор Ужгородського університету).

Вулицю Паризької Комуни в Ужгороді – на вулицю Сергія Мартина (механік-водій військової частини 1778. Загинув у червні 2014 року в бою біля смт Металіст на Луганщині, похований в Ужгороді на Пагорбі Слави).

Вулицю Сидоряка в Ужгороді – на вулицю Івана Ірлявського (поет, журналіст, громадський діяч, один із активних творців Карпатської України, розстріляний у Бабиному Яру у 1942 році).

Вулицю Тельмана в Ужгороді – на вулицю Андрія Палая (солдат навідник роти вогневої підготовки 128-ї гірсько-піхотної бригади. Загинув у лютому 2015 року в результаті ракетно-артилерійського обстрілу  поблизу Дебальцева на Донеччині, похований в Ужгороді на Пагорбі Слави).

Вулицю П.Терека в Ужгороді – на вулицю Ігоря Розлуцького (водій-санітар медичної роти 128-ї гірсько-піхотної бригади. Загинув у листопаді 2014 року біля Станиці Луганської, похований в Ужгороді на Пагорбі Слави).

Вулицю Ватутіна в Ужгороді – на вулицю Івана Фірцака (закарпатський борець, боєць вільного стилю, у 1928 році визнаний найсильнішою людиною планети).

Вулицю Лавріщева в Ужгороді – на вулицю Романа Шухевича (головнокомандувач Української повстанської армії, один із керівників генерального штабу національної оборони Карпатської України).

Вулицю 9 Січня в Ужгороді – на вулицю Січових Стрільців.

Вулицю Островського в Ужгороді – на вулицю Карпатської України.

Вулицю Плеханова в Ужгороді – на вулицю Олександра Попадинця (молодший сержант, командир відділення військової частини А1778.  Загинув у бою внаслідок в червні 2014 року на Луганщині, похований в Ужгороді на Пагорбі Слави).

Вулицю Джамбула в Ужгороді – на вулицю Василя Комендаря (ботанік, доктор біологічних наук, професор УжНУ та “Києво-Могилянської академії”, похований в Ужгороді).

Вулицю Локоти в Ужгороді – на вулицю Зореслава (письменник, активний діяч Карпатської України).

Вулицю Ротмана в Ужгороді – на вулицю Василя Вишиваного (справжнє ім’я –  Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотрінґен – український військовий діяч, політик, дипломат, поет, австрійський архікнязь династії Габсбургів, полковник Легіону Українських Січових Стрільців).

Вулицю Івана Туряниці в Ужгороді – на вулицю Степана Клочурака (громадсько-політичний діяч, президент Гуцульської республіки 1918-1919 років).

Вулицю Краснодонців в Ужгороді – на вулицю Олександра Блистіва (керівник ОУН у Хусті, поручик Карпатської Січі, командант сотні Хустського коша. Загинув у березні 1939 року в Хустській в’язниці під час окупації Карпатської України військами хортіївської Угорщини).

Інформація з сайту Генадія Москаля